Гангрена

І буря знялася й на дім отой кинулась, і він упав. І велика була та руїна його! (Матв. 7:27)

Хтось пальця врізав на своїй руці,
З’явився біль і сльози на щоці.
«З ким не буває? Це переболить»,
І клопітливість охопила вмить.

Потрапили бактерії у кров,
Та до лікарні хворий не прийшов.
Прибіг тоді, коли вже палець згнив,
Хірург його відрізав, насварив:

«Відмерлий палець – це жорсткий урок,
Надалі в клініку направ свій крок.
Зараження побачив – вже лікуй,
Життя-бо втратиш. Добре поміркуй».

Йшов час… Та безтурботний пацієнт
Поранив кисть – то був складний момент.
Боявся лікаря, ігнорував...
За місяць кисть хірургу вже віддав.

А далі – лікоть втратив назавжди
І руку від іржавої води.
Гангрена вразила його на смерть:
За безрозсудність він пішов у твердь.

Модерну церкву роз’їдає гріх,
А ми приймаємо і любим всіх.
Де єресям навчають – там пітьма,
До гендерних лояльні ми. Дарма!..

Розлученим даєм в служінні хід,
І з корупційним маємо обід.
На мітинги іти не спішимо,
В політиків приховуєм більмо.

Порядок Свій Господь установив,
Щоб компроміс серед святих не жив.
Нас збереже Христів імунітет,
Де правда Божа діє – там є злет.

20.12.2018

Книга і «жовта» преса

Погине народ Мій за те, що не має знання (Осія 4:6)

«Жовту» пресу в студії зустріла книга,
«Жовта» радісно крутилася, як дзига:
«Побрехеньки маєш, люба? Я збираю,
Всі плітки, чутки та фейки розміщаю».

Біла книга глянула мерщій суворо:
«Розійдемося з тобою, бачу скоро.
Достовірність фактів – це моя натура:
Аналітика і правда, не халтура».

Розійшлись вони. Не прагнуть примиритись.
Табори ці два ніяк не можуть вжитись.
Істинні знання противні пропаганді,
Їм не грати разом у одній команді.

В нашому житті діється щось схоже:
Інфовійсько зле нам чуже й вороже.
І тому війна досі ще триває:
Хтось неправду сіє, хтось це пожинає.

Слід звіряти нам, що у ЗМІ почули,
Критика до фейків, щоб не обманули.
Гинуть люди далі, бо знання не мають,
Мудрості, на жаль, в правді не шукають.

19.12.2018

Цуценя і хвіст

На дорогах спиніться та гляньте, і спитайте про давні стежки (Єр. 6:16)

Сірий цуцик сильно розізлився,
Довго за своїм хвостом крутився.
Наздогнати кінчика не може:
«Відкушу пухнастого, так гоже».

Осторонь стояв собака білий.
Думає собі: «Цей цуцик сірий,
Сили надаремно витрачає,
Знань про тіло цуценя не має».

Давній хвіст кусати свій не варто,
Слід багаж сприймати без азарту.
Хід історії вивчати треба,
Досвід давнини – це вже потреба!

Темнота минула над землею,
Маємо великі привілеї:
Врахувати помилки давніші,
Вибрати дороги більш світліші.

18.12.2018